2-го грудня 2017 р. в Українській Централі,в Пассейку відбулися Загальні Річні збори 3-го Відділу ООЛ. Збори відкрив голова Відділу В.Гаргай, вітаючи усіх присутніх членів управи та гостей. Хвилиною мовчання вшановано пам”ять тих, хто відійшов у вічність.

Обрано президію у складі- М.Дупляк-голова, Г.Семеняк- заст.голови, О.Кикта- секретар, та запрошені до президії М.Гованський- голова КУ, З.Галькович- Почесний голова КУ. Було заслухано звіти уступаючої управи за рік та дискусії над звітами. Відділ

активний у громадському житті, допомагає потребуючим, організовував відзначення 70-ї річниці

Акції Вісла жалібною Академією, голова В.Гаргай є організатором і незмінним старостою щорічної лемківської Ватри на оселі в Елленвіл.

Після уділення абсолюторії уступаючій управі, на внесок Номінаційної комісії вибрано нову управу у складі: голова-В.Гаргай, заст.голови-Г.Семеняк, секретар- Б.Кикта, скарбник-Я.Прегнер, організаційний реф.-П.Гира, культ.освітній реф.-Ю.Вислоцька, І.Стахира,Т.Гира, допомоговий реф.-А.Косцьолик, М.Домарадз, А.Гресь, Л.Завойська, господарчий реф.- А.Гаргай,Г.Невмержицька, Х.Вітек,

суспільна опіка над членами похилого віку- С.Прегнер, О.Кикта, П.Вислоцький.

Контрольна комісія: П.Гресь, П.Русинко, М.Паранчак. Вільні члени: В.Чернянська, Н.Кикта,

І.Гресь,В.Возняк,А.Прегнер,М.Домарадз,В.Габура,М.Микита,Г.Знак,С.Косцьолик,В.Семеняк,М.Бурик,М.Гоголюк,т.Чергоняк,Р.Радзік,П.Косцьолик,Н.Довгань,Л.Геля,А.Журавськ-ий,Х.Журавська.Новими членами управи стали Д.Долошицька, і.Капітула, Адам Капітула, А.Капітула.

Голова КУ М.Гованський щиро привітав новообрану управу і побажав успіхів у подальшій праці, подякував М.Дупляк за активну роботу та усім членам Відділу.

Привіти і побажання склали Р.Дідух – голова Української Централі, С.Журавський –голова Українського Народного Дому подарував чек на 500 дол. для Лемківського музею в Стемфорді, М.Хомик- голова 1-го Відділу, П.Лукачин, З.Галькович.

Голова В.Гаргай та М.Дупляк вручили почесні відзнаки-пропам”ятні медалі 70-річчя Акції Вісла,75-річчя УПА,70-річчя рейду УПА на Захід, членам Відділу, хто пережив страшні дні депортації:

П.Русинко,І.Гресь,П.Гресь,А.Гресь,С.Косцьолик,А.Косцьолик,Л.Завойська,М.Домарадз,М.Домарадз,В.Гаргай,А.Гаргай,П.Вислоцький,Л.Геля.

Збори завершили, співаючи гімн України.

О.Кикта

З історії 3-го відділу ООЛ

Фото 2008 р.
Перший ряд (зліва направо): Стефан Косцьолек, Ганя Гаргай, Василь Гаргай, Петро Русинко, Юліан Котляр, Іван Гресь
Стоять у другому ряду (зліва направо): Юлія Вислоцька, Ганя Косцьолек, Оксана Кикта, Ганя Гресь, Ярослав Прегнер, Петро Гресь, Марія Косцьолек, Богдан Кикта, Павло Гира, Петро Вислоцький, Іван Долошицький, Марія Дупляк, Стефан Дупляк.

Cтворення 3-го відділу ООЛ на теренах Пасейку й околиць має свою довголітню історію.

Більше 75 років тому перші емігранти з Лемківщини ступили на американські землі. Українські лемки не тільки вижили, але завдяки своїй працелюбності і таланту, пристосувалися до нових умов життя. Найперше, для відтворення історії та культури рідного краю, збереження традицій, була збудована українською громадою в 1910 році церква cв.Миколая в Пассейку, а в 1922р. при церкві побудовано українську школу.

Після війни Лемківщина опинилась під польською окупацією. І вже в 1933р. в Пассейку створено Комітет Допомоги Лемківщині під керівництвом Дмитра Фенканина. В 1935р. в Пассейку засновано 3-ій відділ ООЛ з ініціативи новоприбулого активіста Михайла Дудри. В 1937р. головою Головної Управи ООЛ вибрано Дмитра Фенканина та Головну Управу ООЛ перенесено до Пассейку, а тим самим і адміністрацію журналу “Лемківський дзвін”. З вибухом Другої Світової війни тимчасово припиняється діяльністьуправи. Після війни відновлюється активність лемківської громади у створенні мистецьких ансамблів та театральних гуртків. Один з них, утворений у 1952р., ставить виставу “Лемківське весілля” під керуванням проф. Ядловського.
Приплив нової повоєнної еміграції дає можливість для відновлення діяльності ООЛ. 11 листопада 1957р. скликано відновлюючі збори лемків у Пассейку

Юліяном Налисником та Дмитром Фенканином, на яких було обрано першу управу 3-го відділу ООЛ:

Голова – Дмитро Фенканин 
Перший заступник голови – Іван Хомко 
Другий заступник голови – Андрій Скірка 
Секретар – Юліан Котляр 
Фінансовий секретар – Теодор Стець 
Скарбник – Василь Гавроняк 
Організаційний представник – Михайло Котис 
Вільний член – Григорій Чура 
Контрольна комісія – Петро Лучка (голова), Іван Брунда, Михайло Тиньо 

З того часу аж до сьогодення відбулися зміни не тільки історичного значення, але й у свідомості людей. Громадська діяльність членів 3-го відділу ООЛ посилила свої позиції та розширила свій вплив серед інших українських організацій Америки. Насамперед слід відзначити, що успішна робота відділу була зорганізована головами ООЛ, які своєю сумлінною працею зуміли об”єднати однодумців та піднести діяльність управи на вищий рівень.

Головами 3-го Відділу ООЛ з 1957 були:
Дмитро Фенканин 1957-1960 
Андрій Скірка 1961-1965 
Іван Блиха 1966-1968 
Іван Хомко 1969-1970, 1976 
Юліан Котляр 1971-1972, 1977 
Антон Косцьолек 1973 
Іванна Котляр 1974-75 
Марія Дупляк 1978-1982 
Василь Гаргай з 1983 року

Протягом часу потреби лемків в Польщі мінялися, як і можливості їх втілення. В повоєнний час йшла передусім матеріально-фінансова допомога найбільше потребуючим лемкам: хворим, сиротам, родинам ув’язнених та тим, хто повертався на Лемківщину. В 1958р. після відбутих імпрез, було передано першу допомогу потерпілим на Лемківщину. Вислано гроші, пачки з одягом, харчами, ліками, інше. В кінці 1959р. громада в Пасейку набула дім “Українська Централя”. До цього багато причинилися члени 3-го відділу ООЛ. Довгий час головою Централі був лемківський активіст Іван Хомко. Поза звичайними завданнями та працею у 1961р. при відділі створено”Клуб шахістів”, аматорський гурток під керівництвом Ю.Котляра здійснив постановку вистави”Лемківські Вечірки і Ламанчак”. Згодом з”явилася можливість допомогти церквам, школам, мистецьким колективам, культурним діячам, студентам. Кошти надійшли студентам Австрії,потерпілим від повені в Гурові Ілавецькому, погорільцям з України, фінансовано будівництво українських церков в Польщі: с.Куляшному, згорілої церкви св.Покрови в Команчі, Пантні; с.Підгайчики на Україні. Фонди на допомогу від початку своєї діяльності відділ здобував із коляд, добровільних пожертвувань, проведених імпрез та забав, культурних заходів.

В 2004р. з ініціативи голови 3-го відділу ООЛ Василя Гаргая, Стефана Косцьолека та Стефана Журавського закладено основу під каплицю на оселі СУМ в Елленвіл,Н.Й. в пам”ять жертв депортаційної акції “Вісла” 1947р., а 16 серпня 2004р. основу під каплицю освятили Блаженійший Патріарх Любомир Гузар і владика Василь Лостен.

В ділянці культурно-просвітницької роботи надана допомога у виданні поезій Б.Антонича”Зібрані твори”, книжки”Дерев”яна архітектура Українських Карпат,”неодноразово спонсоровано видання журналу “Лемківщина”. З 2001р. щорічно проводиться культурно-мистецьке свято” Лемківська Ватра” на оселі СУМ в Елленвіл, Н.Й.,куди приїжджають українці з усіх куточків Америки, яким керує незмінний староста “Ватри” В.Гаргай.

Перебуваючи далеко від рідного краю, українські лемки вшанують пам”ять краян, що зазнали переслідувань і втрат під час акції “Вісла”. На крайове відзначення 50-ліття акції, лемки вітали у відділі Теодозія Старака, першого посла вільної України до Польщі, тоді голову СФУЛО та інших достойних гостей . З цього приводу 29 квітня 2007р.відділ зорганізував урочисту академію до 60-х роковин депортації з історичних земель.

Робота, яка проводиться відділом, у великій мірі залежить від щоденної праці усіх членів управи під керівництвом невтомного голови Василя Гаргая, при постійній підтримці української громади.

13 жовтня 2007р.відбулося святкування 50-роковин- золотого ювілею створення 3-го відділу ООЛ, роботу якого вже вдруге відзначено Почесною грамотою КУ ООЛ “ За жертовну працю” та кожного члена управи нагороджено грамотами.

НАШІ ВЕТЕРАНИ:

Петро Русинко
Петро Руcинко, один із членів-засновників Відділу ООЛ у Йонкерсі, пригадував, як організація функціонувала раніше, стверджуючи, що члени зустрічалися частіше і були активнішими, коли були молодшими. Народжений у 1921р. в лемківському селі Петна, сьогодні розташованому на північному сході Польщі, Русинко пояснював, що його змусили залишити свою домівку і поїхати на роботу до Німеччини під час Другої Світової війни …[+]